Війна відбувається не тільки у фізичному просторі, але й в інформаційному. Соціальні мережі — Instagram, Facebook, TikTok, а також месенджери, такі як телеграм, — від початку російського повномасштабного вторгнення переповнені контентом, який є жорстоким, а також психологічно тисне меседжами про «бомбардування», «вторгнення» та «третю світову війну». Фото зруйнованих будівель, інформація про загиблих — усе це завдає шкоди дитині плюс до переживань, пов'язаних з проявами війни в реальному світі. Перегляд контенту про війну може спричинити повторний травматичний ефект, якого дитина вже могла зазнати під час війни, наприклад, коли ховалася в бомбосховищі або ж чула вибухи. Це ще сильніше впливає на психічний стан дитини.
Ризики від такого контенту залежать від віку дитини та залучення в травматичні події. Для батьків, опікунів і вчителів важливо говорити з дітьми про їхній досвід в онлайн-середовищі та ті переживання, які в них виникають. Це стосується як розмов про самі події без замовчувань, але з нетравматичними для дитини меседжами, так і про досвід дитини з онлайн-контентом, про який знає тільки вона. Контент може бути різного типу — відео, фото, тексти. Діти різними способами можуть на нього натрапити в соціальних мережах. Вони можуть перейти за лінком, побачити відео чи фото в телеграмі, чиюсь сторіс чи лінк в інстаграмі або фейсбуці, відео з поля бою в тіктоці.
Є декілька порад, про що дорослі мають пам'ятати, говорячи з дітьми про контент у час війни
- Розмовляйте з дитиною про війну, події, які відбуваються. Якщо це діти молодшого віку, пояснюйте у форматі історій або ж казок. Якщо це старші діти, не приховуйте від них фактів та подій, але не лякайте їх фотографіями чи відео. Це важливо для того, щоб побудувати відносини на основі довіри та щоб дитина сама не була зациклена на пошуку інформації. Розмови про стресові події можуть полегшити переживання дитини.
- Поговоріть з дитиною про те, звідки вона отримує інформацію і як багато часу проводить у соціальних мережах. Нині час у соцмережах і месенджерах важливий та пов'язаний з тим, що дитина хоче бути в курсі новин та того, що відбувається. Але вона не має відчувати тиску та страху щось пропустити. Потурбуйтеся про те, щоб дитина мала доступ до 2–3 перевірених інформаційних сторінок про війну, наприклад новин.
- Навчіть дитину критично мислити. Поясніть, що таке фейки та для чого їх можуть поширювати і як потрібно перевіряти інформацію, яку вона споживає. Для цього є простий алгоритм з трьох запитань
- Хто автор інформації?
- Як вона підтверджується?
- Що говорять інші про це?
Детальніше
- Допоможіть дитині сформувати баланс між контентом про війну та, наприклад, тим, що приносить їй радість або задоволення. Це можуть бути відео з тваринами або улюблені закордонні блогери. Це одна з порад психологів, які рекомендують намагатися робити рутинні справи, які діти робили й до війни, щоб повернути відчуття «нормальності».
- Поясніть дитині, що якщо вона почувається пригніченою після перегляду стрічки соціальних мереж, то не зобов'язана дивитися, читати такий контент й може відписатися від сторінок, які його публікують. Поясніть, що вона може поговорити з вами в будь-який час і тоді, коли контент викликає занепокоєння або пригнічення. Довіра — це фундамент вашої комунікації.
- Використовуйте інструменти батьківського контролю для того, щоб контролювати те, який контент споживає дитина, особливо якщо вона лише нещодавно почала вести акаунти в соціальних мережах. Для прикладу інструкція, як встановити батьківський контроль на гугл-акаунті.
В Instagram можна навіть контролювати, скільки часу дитина проводить у мережі, та поставити фільтри для контенту, який би ви не хотіли, щоб дитина бачила. Але якщо ви все ж використовуєте батьківський контроль, важливо пояснити й проговорити це з дитиною, адже це питання довіри.
